Н
П
У
Інститут розвитку дитини
"Спільна робота логопеда та вихователів у логопедичній групі"
"Спільна робота логопеда та вихователів у логопедичній групі"
Для дошкільнят із порушенням мовлення характерним є відхилення у формуванні вимовної системи мовлення та її сприймання. Готовність цих дітей до школи значною мірою залежить від своєчасного подолання їх недоліків.
Несформованість фонематичного сприймання призводить до порушення у дітей аналізу звукового складу мовлення. Психічний розвиток дітей також характеризується певними особливостями – такими, як нестійкість уваги, відволікання, сповільненість запам’ятовування мовленнєвого матеріалу. Мовленнєві порушення можуть призвести формування у дітей негативних рис характеру, наприклад нерішучості сором’язливості, замкненості. Тому корекційна робота сприяє не тільки подоланню мовленнєвих вад, а й гармонійному розвитку особистості.
Тільки спільна робота логопеда і вихователя дає можливість подолати порушення мовлення і навчити вільно користуватися набутими навичками у самостійному мовленні. Вихователь і логопед послідовно здійснюють роботу. Звичайно, усунення вад мовленнєвого розвитку дітей проводиться переважно логопедом. У процесі формування правильної вимови звуків значна увага приділяється роботі над словом, що вимовляється, диференціації звуків, звуковому аналізу та синтезу. Завдання розумового виховання не зводиться тільки до розширення набутих знань. Вони передбачають розвиток допитливості та розумових здібностей, вольової організації поведінки, стимуляцію пізнавальної діяльності.
Логопед та вихователі розв’язують такі завдання:
1. Постійне удосконалення артикуляційної, дрібної та загальної моторики.
2. Постановка, автоматизація, диференціація звуків.
3. Закріплення вимови поставлених звуків на заняттях і поза ними.
4. Цілеспрямована активізація відпрацьованої лексики.
5. Вправляння у правильному вживанні сформованих граматичних категорій.
6. Розвиток уваги, пам’яті, логічного мислення в іграх і вправах на бездефектному мовленнєвому матеріалі.
7. Формування зв’язного мовлення.
Покладання на вихователя завдань, якими б здавалося, повинен займатися логопед, пов’язано зі специфікою виховательської діяльності у логопедичній групі. Вихователь знаходиться поруч з дітьми у різній обстановці: у роздягальні, в спальні, ігровій кімнаті, природничому кутку, на майданчику. Де має наглядну базу, необхідну для формування словника, розвитку пам’яті, уваги.
Основним видом діяльності дитини є гра, а вихователь має можливість організовувати і ігри не тільки на заняттях, але й поза ним, адже знаходиться з дітьми впродовж усього дня.
Особливість дітей логопедичної групи є те, що їх ще потрібно вчити грати, створювати необхідний досвідний багаж.
У зошиті зв’язку логопеда та вихователів логопед надає рекомендації щодо відпрацювання з кожною дитиною вправ із закріплення звуків, збагачення словника за лексичними темами, відпрацювання артикуляційних вправ. Вихователь планує свою роботу з урахуванням усіх поставлених корекційних завдань.
У ДНЗ можна оформлювати спеціальну теку, яка містить матеріал з артикуляційних вправ для різних груп звуків та їх диференціації. Тек може містити матеріал з автоматизації звуків у складах, словах, реченнях. Також вона може містити папку з віршами, прислів’ями, приказками на звуки, які потрібно закріпити у мовленні, ігри для заохочення дітей до занять, викликання цікавості до свого мовлення, задля розв’язання суто логопедичних завдань.
Розвиток артикуляції проводиться після аналогічної роботи логопеда протягом двох місяців.
Ще одним розділом колекційної роботи вихователя є робота над розвиненням дрібної моторики. У групі може бути організовано куток, де зібрані ігри, конструктор, мозаїка та інші дрібні предмети, е діти можуть пограти і розвинути свою моторику.
Таким чином, розвиток мовлення здійснюється різними шляхами, але має єдину мету – ліквідувати в процесі навчання і виховання недоліки мовленнєвого розвитку дитини, створити у неї готовність до навчання в школі.
Несформованість фонематичного сприймання призводить до порушення у дітей аналізу звукового складу мовлення. Психічний розвиток дітей також характеризується певними особливостями – такими, як нестійкість уваги, відволікання, сповільненість запам’ятовування мовленнєвого матеріалу. Мовленнєві порушення можуть призвести формування у дітей негативних рис характеру, наприклад нерішучості сором’язливості, замкненості. Тому корекційна робота сприяє не тільки подоланню мовленнєвих вад, а й гармонійному розвитку особистості.
Тільки спільна робота логопеда і вихователя дає можливість подолати порушення мовлення і навчити вільно користуватися набутими навичками у самостійному мовленні. Вихователь і логопед послідовно здійснюють роботу. Звичайно, усунення вад мовленнєвого розвитку дітей проводиться переважно логопедом. У процесі формування правильної вимови звуків значна увага приділяється роботі над словом, що вимовляється, диференціації звуків, звуковому аналізу та синтезу. Завдання розумового виховання не зводиться тільки до розширення набутих знань. Вони передбачають розвиток допитливості та розумових здібностей, вольової організації поведінки, стимуляцію пізнавальної діяльності.
Логопед та вихователі розв’язують такі завдання:
1. Постійне удосконалення артикуляційної, дрібної та загальної моторики.
2. Постановка, автоматизація, диференціація звуків.
3. Закріплення вимови поставлених звуків на заняттях і поза ними.
4. Цілеспрямована активізація відпрацьованої лексики.
5. Вправляння у правильному вживанні сформованих граматичних категорій.
6. Розвиток уваги, пам’яті, логічного мислення в іграх і вправах на бездефектному мовленнєвому матеріалі.
7. Формування зв’язного мовлення.
Покладання на вихователя завдань, якими б здавалося, повинен займатися логопед, пов’язано зі специфікою виховательської діяльності у логопедичній групі. Вихователь знаходиться поруч з дітьми у різній обстановці: у роздягальні, в спальні, ігровій кімнаті, природничому кутку, на майданчику. Де має наглядну базу, необхідну для формування словника, розвитку пам’яті, уваги.
Основним видом діяльності дитини є гра, а вихователь має можливість організовувати і ігри не тільки на заняттях, але й поза ним, адже знаходиться з дітьми впродовж усього дня.
Особливість дітей логопедичної групи є те, що їх ще потрібно вчити грати, створювати необхідний досвідний багаж.
У зошиті зв’язку логопеда та вихователів логопед надає рекомендації щодо відпрацювання з кожною дитиною вправ із закріплення звуків, збагачення словника за лексичними темами, відпрацювання артикуляційних вправ. Вихователь планує свою роботу з урахуванням усіх поставлених корекційних завдань.
У ДНЗ можна оформлювати спеціальну теку, яка містить матеріал з артикуляційних вправ для різних груп звуків та їх диференціації. Тек може містити матеріал з автоматизації звуків у складах, словах, реченнях. Також вона може містити папку з віршами, прислів’ями, приказками на звуки, які потрібно закріпити у мовленні, ігри для заохочення дітей до занять, викликання цікавості до свого мовлення, задля розв’язання суто логопедичних завдань.
Розвиток артикуляції проводиться після аналогічної роботи логопеда протягом двох місяців.
Ще одним розділом колекційної роботи вихователя є робота над розвиненням дрібної моторики. У групі може бути організовано куток, де зібрані ігри, конструктор, мозаїка та інші дрібні предмети, е діти можуть пограти і розвинути свою моторику.
Таким чином, розвиток мовлення здійснюється різними шляхами, але має єдину мету – ліквідувати в процесі навчання і виховання недоліки мовленнєвого розвитку дитини, створити у неї готовність до навчання в школі.
Логопедичне заняття «Квіточками весна убралася»
Мета: закріпити назви весняних квітів, активізувати словник прикметників і дієслів згідно з темою, розвивати вміння утворювати іменники у множині, виховувати бережливе ставлення до рідної природи.
Хід заняття:
1. Читання вірша з логопедом
Навесні розквітають квіти,
Ось нарциси, тюльпан, первоцвіт –
І радіють від цього діти,
І радіє від цього весь світ!
Питання до дітей:
- які квіти згадуються у вірші?
- про яку пору року йдеться?
- які ще весняні квіти ви знаєте?
2. Гра «Вгадай квітку»
– Сьогодні ми з вами розмовлятимемо про квіти, весну. Серед малюнків на дошці слід обрати ту квітку, що я згадала.
Логопед називає перший і останній звуки у назві квітки. Якщо діти вагаються, то долонями вибиває кількість складів загаданого слова.
3. Складання опису квітки.
Діти беруть собі малюнок відгаданої квітки і, спираючись на схему, складають оповідання-опис.
1) велика чи дрібна квітка?
2) якого вона кольору?
3) пахуча чи ні?
4) де росте?
4. Розгляд квітів. Екологічна хвилинка.
У двох вазах стоять живі і штучні квіти.
– Діти чим різняться ці квіти?
Діти розглядають і торкаються квітів, порівнюючи листя, стебло.
– Що потрібно живій квіточці? Як до неї ставитись?
Діти відповідають. Робиться висновок, що до природи необхідно ставитися бережливо. Не можна зривати листя, квіти, потрібно опікуватися ними.
5. Фізична хвилинка.
Встаньте, діти, посміхніться,
Землі нашій поклоніться,
На всі боки нахиліться
І до сонця потягніться!
6. Хвилинка розвитку уяви.
– Діти, давайте уявимо собі сад, в якому багато квітів.
Діти промовляють назви весняних квітів у множині: конвалії, тюльпани, кульбабки, проліски, мімози.
7. Підсумок заняття.
– Щоб швидше розквітли весняні квіти давайте зберемо пелюстки навколо різнокольорових серединок квітів. І цими квітами прикрасимо нашу кімнату.
Навесні розквітають квіти,
Ось нарциси, тюльпан, первоцвіт –
І радіють від цього діти,
І радіє від цього весь світ!
Питання до дітей:
- які квіти згадуються у вірші?
- про яку пору року йдеться?
- які ще весняні квіти ви знаєте?
2. Гра «Вгадай квітку»
– Сьогодні ми з вами розмовлятимемо про квіти, весну. Серед малюнків на дошці слід обрати ту квітку, що я згадала.
Логопед називає перший і останній звуки у назві квітки. Якщо діти вагаються, то долонями вибиває кількість складів загаданого слова.
3. Складання опису квітки.
Діти беруть собі малюнок відгаданої квітки і, спираючись на схему, складають оповідання-опис.
1) велика чи дрібна квітка?
2) якого вона кольору?
3) пахуча чи ні?
4) де росте?
4. Розгляд квітів. Екологічна хвилинка.
У двох вазах стоять живі і штучні квіти.
– Діти чим різняться ці квіти?
Діти розглядають і торкаються квітів, порівнюючи листя, стебло.
– Що потрібно живій квіточці? Як до неї ставитись?
Діти відповідають. Робиться висновок, що до природи необхідно ставитися бережливо. Не можна зривати листя, квіти, потрібно опікуватися ними.
5. Фізична хвилинка.
Встаньте, діти, посміхніться,
Землі нашій поклоніться,
На всі боки нахиліться
І до сонця потягніться!
6. Хвилинка розвитку уяви.
– Діти, давайте уявимо собі сад, в якому багато квітів.
Діти промовляють назви весняних квітів у множині: конвалії, тюльпани, кульбабки, проліски, мімози.
7. Підсумок заняття.
– Щоб швидше розквітли весняні квіти давайте зберемо пелюстки навколо різнокольорових серединок квітів. І цими квітами прикрасимо нашу кімнату.
