Н
П
У
Інститут розвитку дитини
Сценарій казки «Колобок» валеологічного направлення
Клокава Юлія, 34 ДІ група
Сценарій казки «Колобок» валеологічного направлення
Перед усім педагогічним загалом поставлено стратегічну мету – пошук шляхів удосконалення процесу збереження, зміцнення та формування здоров’я дітей. Це питання було, є і завжди буде актуальним, але незаперечною є істина, що ніхто не зможе краще попіклуватися про наше здоров’я, ніж ми самі. Тому, на мою думку, у навчально-виховному процесі з дітьми необхідно використовувати ті методи та засоби навчання, які б допомогли їм зрозуміти, що таке здоровий спосіб життя та викликали бажання слідкувати за своїм здоров’ям. Як доведено, найкраще діти навчаються тому, що обігрується або розповідається в казці, адже це їм цікаво. Таким чином, я пропоную сценарій знайомої усім дітям казки «Колобок», яку можна обігрувати в театралізованій діяльності. Її зміст дещо змінений, має валеологічний аспект та вирішує завдання фізичного, естетичного та соціального виховання.
Сценарій казки «Колобок» валеологічного направлення
– Я веселий Колобок, по доріжці приг та скок
зарум’янений бочок, по доріжці я кочуся
у пилюці замащуся, і ніхто не з’їсть дружочка
замазуру-колобочка.
Виходить Зайчик:
– Хто це котиться назустріч? Наче пахнеш смачно ти,
А чому ж такий брудний?
Колобок:
– По доріжці я котився і увесь так забруднився
Схочеш з’їсти замазуру – будеш пить гірку мікстуру
Зайчик:
– Ти по лісі не котися, до бабусі повернися
Не послухав Колобок, та все далі приг та скок.
З’являється Вовк:
– Хто це в лісі так співає вовку спати заважає
з’їм тебе дивину – незвичайну звірину!
Колобок:
– Як візьмеш мене у ротик – заболить в тебе животик
По доріжці я котився і в болоті замастився
Як не хочеш мать турботи – не клади мене до рота.
Вовк:
– Ти по лісі не котися, до бабусі повернися
Не послухав Колобок – покотивсь через місток.
З’являється Ведмідь:
– Що тут робиш Колобок – зарум’янений бочок?
Заберу тебе до хати, в молоці пополощу
Медом трішки помащу, з’їм тебе я на обід,
Щоб не біг, куди не слід!
Колобок:
– Ти мене не зачіпай, а хутчіше утікай
Бо коли, мене з’їси – захворієш, дружок, ти.
Ведмідь:
– Ти по лісі не котися, до бабусі повернися
Не послухав Колобок, та й забрів десь у лісок.
Назустріч йому Лисичка:
– Колобочку, рум’яненький, запашненький, солоденький
Хочу дуже тебе з’їсти – подивлюся де б це сісти!
Колобок:
– Ти не їж мене, Лисичко, дуже брудне в мене личко,
Не рум’яний вже бочок – я бруднуля-колобок!
Пожалій мене, Лисичко, та відмий моє ти личко,
Поскликай звірят до хати – піду з ними я гуляти!
А мораль, малечо мила, у цій казочці така –
Для здоров’я і для дружби – необхідна чистота!
