Сценарій казки «Колобок» валеологічного направлення

Клокава Юлія, 34 ДІ група
Сценарій казки «Колобок» валеологічного направлення

    Перед усім педагогічним загалом поставлено стратегічну мету – пошук шляхів удосконалення процесу збереження, зміцнення та формування здоров’я дітей. Це питання було, є і завжди буде актуальним, але незаперечною є істина, що ніхто не зможе краще попіклуватися про наше здоров’я, ніж ми самі. Тому, на мою думку, у навчально-виховному процесі з дітьми необхідно використовувати ті методи та засоби навчання, які б допомогли їм зрозуміти, що таке здоровий спосіб життя та викликали бажання слідкувати за своїм здоров’ям. Як доведено, найкраще діти навчаються тому, що обігрується або розповідається в казці, адже це їм цікаво. Таким чином, я пропоную сценарій знайомої усім дітям казки «Колобок», яку можна обігрувати в театралізованій діяльності. Її зміст дещо змінений, має валеологічний аспект та вирішує завдання фізичного, естетичного та соціального виховання.
Сценарій казки «Колобок» валеологічного направлення

 –   Я веселий Колобок, по доріжці приг та скок
     зарум’янений бочок, по доріжці я кочуся
     у пилюці замащуся, і ніхто не з’їсть дружочка
     замазуру-колобочка.
 Виходить Зайчик:
 –  Хто це котиться назустріч? Наче пахнеш смачно ти,
 А чому ж такий брудний?
 Колобок:
 –  По доріжці я котився і увесь так забруднився
 Схочеш з’їсти замазуру – будеш пить гірку мікстуру
 Зайчик:
 –  Ти по лісі не котися, до бабусі повернися
 Не послухав Колобок, та все далі приг та скок.
 З’являється Вовк:
 –  Хто це в лісі так співає вовку спати заважає
     з’їм тебе дивину – незвичайну звірину!
 Колобок:
 –  Як візьмеш мене у ротик – заболить в тебе животик
 По доріжці я котився і в болоті замастився
 Як не хочеш мать турботи – не клади мене до рота.
 Вовк:
 – Ти по лісі не котися, до бабусі повернися
 Не послухав Колобок – покотивсь через місток.
 З’являється Ведмідь:
 –  Що тут робиш Колобок – зарум’янений бочок?
 Заберу тебе до хати, в молоці пополощу
 Медом трішки помащу, з’їм тебе я на обід,
 Щоб не біг, куди не слід!
 Колобок:
 – Ти мене не зачіпай, а хутчіше утікай
 Бо коли, мене з’їси – захворієш, дружок, ти.
 Ведмідь:
 – Ти по лісі не котися, до бабусі повернися
 Не послухав Колобок, та й забрів десь у лісок.
 Назустріч йому Лисичка:
 – Колобочку, рум’яненький, запашненький, солоденький
 Хочу дуже тебе з’їсти – подивлюся де б це сісти!
 Колобок:
 – Ти не їж мене, Лисичко, дуже брудне в мене личко,
 Не рум’яний вже бочок – я бруднуля-колобок!
 Пожалій мене, Лисичко, та відмий моє ти личко,
 Поскликай звірят до хати – піду з ними я гуляти!

 А мораль, малечо мила, у цій казочці така –
 Для здоров’я і для дружби – необхідна чистота!