Казка "Жадібний песик"
Клокова Юлія, 34 ДІ група
Казка "Жадібний песик"
"Жадібний песик"
Пес гуляв собі в провулку і жував велику булку!
Підійшло цуценя – попросило шматочок маля.
Ну а пес відповів:
- Я і сам її з’їм!
І пішов собі геть, йде і далі жує.
Підійшла кішечка – попросила трішечки,
ну а пес лиш:
- Гав, гав, я нічого не дам!
Кішка плаче:
- Мяу, мяу, так нічого й не дав!
Підійшла качечка – попросила вона для маляточок, для голодних своїх каченяточок. А пес їх розігнав, і нікому нічого не дав!
Ось дійшов до озерця, і вже майже доїв, та тут бідний наш пес за животик схопивсь!
- Ой-ой-ой поможіть, мій животик болить, Що зі мною, хто-небудь, мені підкажіть!
Я скажу:
- Ква-ква-ква,- підстрибнуло жабеня.- Ти, собачко, булку їв, та ні з ким не розділив.
Думав можеш з’їсти сам, пожалів для інших, так? Тож тепер ти знаєш гарно, бути жадібним погано! Як до інших будеш ти, так й до тебе будуть всі!
Підійшло цуценя – попросило шматочок маля.
Ну а пес відповів:
- Я і сам її з’їм!
І пішов собі геть, йде і далі жує.
Підійшла кішечка – попросила трішечки,
ну а пес лиш:
- Гав, гав, я нічого не дам!
Кішка плаче:
- Мяу, мяу, так нічого й не дав!
Підійшла качечка – попросила вона для маляточок, для голодних своїх каченяточок. А пес їх розігнав, і нікому нічого не дав!
Ось дійшов до озерця, і вже майже доїв, та тут бідний наш пес за животик схопивсь!
- Ой-ой-ой поможіть, мій животик болить, Що зі мною, хто-небудь, мені підкажіть!
Я скажу:
- Ква-ква-ква,- підстрибнуло жабеня.- Ти, собачко, булку їв, та ні з ким не розділив.
Думав можеш з’їсти сам, пожалів для інших, так? Тож тепер ти знаєш гарно, бути жадібним погано! Як до інших будеш ти, так й до тебе будуть всі!
Цю казку можна розповідати дітям вже з трьох-чотирьох років, так як в ній подається загальна характеристика моральних якостей. Дітям буде легко зрозуміти, що бути жадібним погано, а ділитися з іншими – добре. Віршований текст краще засвоюється та запам’ятовується, дітям його легше та цікавіше слухати. Дана казка розвиває уявлення дітей про норми і правила поведінки на прикладі казкових героїв. Тобто ми не просто вказуємо дітям на те, що потрібно робити, а трансформуємо ідеї, які хочемо до них донести у їхні власні переконання, звички та нахили.