Шановні колеги!
Щиро дякуємо всім за активну участь у конференції, та особливу подяку хочеться висловити тим науковцям, хто подав матеріали до секції «Освіта і соціокультурний простір дитинства». Усього надійшло 27 матеріалів з 4 країн світу – Азербайджану, Росії, України, Чехії.
Можна виділити кілька тем, до яких тяжіли подані матеріали:
- Соціокультурний простір дитинства, який розгортається та вибудовується в суспільному середовищі, навчальних закладах та сім’ях. Ця тема обговорювалась з різних боків. Проблему правового виховання розглядає Н. Шевцова. К. Поліщук аналізує становлення вимог до дитячої іграшки в соціокультурному контексті. Ю. Луцик підняла проблему виховання моральності в умовах співпраці ДНЗ і сім’ї. Театралізована діяльність дітей досліджувалась у доповідях О. Олійник і В. Шахрай. Співавтори Л. Міщик і Л. Самсоненко зосередились на роботі з обдарованими дітьми, оцінці та способах розвитку обдарованості. Т. Житник досліджує взаємозв’язок між розвитком дитячого малюнка та світового мистецтва. Дозвіллєва діяльність дітей у просторі сучасного «дорослого» суспільства розглядається Н. Кочубей. Н. Моторіна підняла проблему виховання соціокультурної компетентності в умовах полікультурного середовища дитячого садка.
- Освіта в контексті сучасних соціокультурних процесів. Тут також можна виділити кілька аспектів обговорення. Т. Перглєр аналізує проблеми державного управління гуманітарним розвитком України. Взаємозв’язок правової освіти та організаційної культури в Україні досліджує О. Фатхутдінова. Економічній соціалізації особистості та необхідності посилювати економічну компетентність упродовж життя присвячена публікація Р. Олексієнко. Т. Мотусевич піднімає гендерну проблематику в освіті. Дослідженню громадянської соціалізації, інноваційного розвитку освіти в контексті відповідальності присвячена робота О. Ліновицької. А. Ахундова розмислює над процесами засвоєння політичних цінностей, визначає етапи політичної соціалізації особистості. Проблему підготовки менеджерів соціокультурної діяльності в контексті сучасної масової культури розглядає І. Лисакова.
- Соціокультурні процеси в сучасному суспільстві. О. Ануфрієнко досліджує психотерапевтичний аспект філософської рефлексії у контексті демократичного суспільства. Проблемі моральної оцінки сучасних типів раціональності, зокрема Холокосту та макдональдизації, аналізує Г. Подолян. В. Зуєв розмислює над сутністю впровадження як інституційної форми діяльності людей. Різним аспектам комунікативних процесів присвячені роботи Т. Бурдейної та В. Черненко. Т. Бурдейна досліджує етнокультурні комунікативні лакуни, визначає їх своєрідність з точки зору етнокультурності. В. Черненко аналізує комунікативні аспекти аргументації.
- Привертають увагу матеріали, у яких ідеться про українську культуру. О. Ануфрієв розкриває сутність символіки українського фольклору, своєрідність сприйняття символів-образів та символів-архетипів кола, сонця, місяця, ріки та інших. Трансформацію традиційних українських свят, яка відбувається під впливом глобалізації та інформаційної революції, досліджує С. Артюшенко.
- Кілька матеріалів присвячені видатним особистостям. Н. Богданець-Білоскаленко досліджує ідейно-тематичні напрями діяльності Я. Чепіги – відомого українського педагога-організатора, викладача, науковця початку ХХ століття. І. Гавриленко аналізує становлення поглядів А. Макаренка на управління навчально-виховним закладом.
Вважаю, що матеріали конференції можуть бути використані вихователями ДНЗ у практичній діяльності, викладачами вишів, студентами, магістрантами, аспірантами, науковцями.
Модератор секції Н.В. Кочубей.
